Словарь української мови (1924)/розстаруватися
◀ розстаратися | Словарь української мови Р розстаруватися |
розстарцюватися ▶ |
|
Розстарува́тися, ру́юся, єшся, гл. Приняться корчить изъ себя взрослаго человѣка, резонировать.
◀ розстаратися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розстаруватися |
розстарцюватися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розстаруватися
Борис Грінченко
1924
Розстарува́тися, ру́юся, єшся, гл. Приняться корчить изъ себя взрослаго человѣка, резонировать.