Словарь української мови (1924)/розсолювати

by Борис Грінченко

◀ розсолоджувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розсолювати

розсоптися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розсо́лювати, люю, єш, сов. в. розсоли́ти, лю́, лиш, гл. Солить, посолить. Пити йому схотілось. От він (дурень) набрав води, покуштував — не солона. Узяв тоді, усю сіль у воду висипав, розсолив. Грин. I. 205.