Словарь української мови (1924)/розснаститися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розснаститися
Берлін: Українське слово, 1924

Розснасти́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Развалиться, разломаться (о чемъ либо сдѣланномъ, сбитомъ изъ различныхъ частей). Журавель коло криниці розснаститься, як недобре збитий. Рк. Левиц.