Словарь української мови (1924)/розсмішити
| ◀ розсмикуватися | Словарь української мови Р розсмішити |
розсміятися ▶ |
|
Розсміши́ти, шу́, ши́ш, гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай. Кв. I. 158.
| ◀ розсмикуватися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розсмішити |
розсміятися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розсмішити
Борис Грінченко
1924
Розсміши́ти, шу́, ши́ш, гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай. Кв. I. 158.