Словарь української мови (1924)/розслухатися

by Борис Грінченко

◀ розслухати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розслухатися

розсмердітися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розслу́хатися, хаюся, єшся, гл. Вслушаться, понять, выслушавъ. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, росказала, то й замовк. Кв. I. 90.