Словарь української мови (1924)/розскубати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розскубати
Берлін: Українське слово, 1924

Розскуба́ти, ба́ю, єш, сов. в. розску́бти, бу́, бе́ш, гл. Раздергивать, раздергать, расщипать. Розскубати ковтуння (у вовні). Вас. 202.