Словарь української мови (1924)/розскубати
◀ розскочитися | Словарь української мови Р розскубати |
розславити ▶ |
|
Розскуба́ти, ба́ю, єш, сов. в. розску́бти, бу́, бе́ш, гл. Раздергивать, раздергать, расщипать. Розскубати ковтуння (у вовні). Вас. 202.