Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розсипка
Берлін: Українське слово, 1924

Розси́пка, ки, ж. В розси́пку. Въ разсыпную. В розсипку кінних роспустивши, сам як опарений кричав. Котл. Ен.