Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розрізка
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́зрізка, ки, ж. 1) Разрѣзъ. Херс. у. 2) Размежеваніе. Дожидаємо розрізки (землі), та ще й досі нема. Павлоград. у.