Словарь української мови (1924)/розрушати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розрушати
Берлін: Українське слово, 1924

Розруша́ти, ша́ю, єш, сов. в. розру́шити, шу, шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить, приводить, привести въ движеніе. Ідуть дощі все дрібнії, землю розрушають і травою устилають. Нп.