Словарь української мови (1924)/розруйновувати
| ◀ розрубувати | Словарь української мови Р розруйновувати |
розрум'янитися ▶ |
|
Розруйно́вувати, вую, єш, сов. в. розруйнува́ти, ну́ю, єш, гл. Разрушать, разрушить, разваливать, развалить. Шевч. 219, 208. Палій зараз послав таких, що розруйнували геть чисто той стовб. ЗОЮР. I. 116.