Словарь української мови (1924)/розрипатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розрипатися
Берлін: Українське слово, 1924

Розри́патися, па́юся, єшся, гл. Часто входить и выходить, отворяя и затворяя дверь.