Словарь української мови (1924)/розремиґатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розремиґатися
Берлін: Українське слово, 1924

Розремиґа́тися, ґа́юся, єшся, гл. О волахъ: приняться долго жевать жвачку. Переносно о людяхъ: долго ѣсть. А ну, годі вже вам ремиґати! Ет розремиґалися у снідання як за обідом! Волч. у. (Лобод.).