Словарь української мови (1924)/розохочувати
| ◀ розохотити | Словарь української мови Р розохочувати |
розохочуватися ▶ |
|
Розохо́чувати, чую, єш, сов. в. розохо́тити, чу, тиш, гл. Возбуждать, возбудить охоту, желаніе. Розохотив до гульні. Левиц. Пов. 25.