Словарь української мови (1924)/розоначити
◀ розонаджити | Словарь української мови Р розоначити |
розонька ▶ |
|
Розона́чити, чу, чиш, гл. Растрепать въ разныя стороны, расплести. Розоначити волося. Вх. Лем. 462.
◀ розонаджити | Словарь української мови Борис Грінченко Р розоначити |
розонька ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розоначити
Борис Грінченко
1924
Розона́чити, чу, чиш, гл. Растрепать въ разныя стороны, расплести. Розоначити волося. Вх. Лем. 462.