Словарь української мови (1924)/розноситися

by Борис Грінченко

◀ розносити

Словарь української мови Борис Грінченко Р розноситися

розношати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розно́ситися, шуся, сишся, сов. в. рознести́ся, су́ся, се́шся, гл. Разноситься, разнестись, разлетѣться. Піра по лугах рознеслося. Чуб. V. 17.

Розноси́тися, шу́ся, сишся, гл. Слишкомъ часто возиться съ чѣмъ, говорить о чемъ. Розносивсь (з чим) як з писаною торбою. Ном. № 2691.