Словарь української мови (1924)/рознизати
◀ рознести | Словарь української мови Р рознизати |
розний ▶ |
|
Розниза́ти, жу́, жеш, гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану. Мир. ХРВ. 321.