Словарь української мови (1924)/розмішувати

by Борис Грінченко

◀ розмішати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розмішувати

розмножити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Розмі́шувати, шую, єш, сов. в. розміси́ти, шу́, сиш, гл. Размѣшивать, размѣсить. Кров з піском розмісили. Чуб. I. 163.

II. Розмі́шувати, шую, єш, сов. в. розміша́ти, ша́ю, єш, гл. Размѣшивать, размѣшать.