Словарь української мови (1924)/розмірковувати
| ◀ розмірити | Словарь української мови Р розмірковувати |
розміряти ▶ |
|
Розмірко́вувати, вую, єш, сов. в. розміркува́ти, ку́ю, єш, гл. Разсуждать, разсудить, пораздумать, соображать, сообразить. Мені треба розміркувати, скільки стратити. Левиц. Пов. 59.