Словарь української мови (1924)/розміняти
| ◀ розмінити | Словарь української мови Р розміняти |
розмінятися ▶ |
|
Розміня́ти, ня́ю, єш, гл. Размѣнять. Розміняє карбованця, — йде до коршми пити. Чуб. V. 964.
| ◀ розмінити | Словарь української мови Борис Грінченко Р розміняти |
розмінятися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розміняти
Борис Грінченко
1924
Розміня́ти, ня́ю, єш, гл. Размѣнять. Розміняє карбованця, — йде до коршми пити. Чуб. V. 964.