Словарь української мови (1924)/розмін
| ◀ розмізчити | Словарь української мови Р розмін |
розмінити ▶ |
|
Ро́змін, ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.
| ◀ розмізчити | Словарь української мови Борис Грінченко Р розмін |
розмінити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розмін
Борис Грінченко
1924
Ро́змін, ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.