Словарь української мови (1924)/розмочувати
| ◀ розмочити | Словарь української мови Р розмочувати |
розмружити ▶ |
|
Розмо́чувати, чую, єш, сов. в. розмочи́ти, чу́, чиш, гл. Размачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.
| ◀ розмочити | Словарь української мови Борис Грінченко Р розмочувати |
розмружити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розмочувати
Борис Грінченко
1924
Розмо́чувати, чую, єш, сов. в. розмочи́ти, чу́, чиш, гл. Размачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.