Словарь української мови (1924)/розмордувати
| ◀ розморгатися | Словарь української мови Р розмордувати |
розмордуватися ▶ |
|
Розмордува́ти, ду́ю, єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
| ◀ розморгатися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розмордувати |
розмордуватися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розмордувати
Борис Грінченко
1924
Розмордува́ти, ду́ю, єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.