Словарь української мови (1924)/розмовитися
| ◀ розмовини | Словарь української мови Р розмовитися |
розмовляти ▶ |
|
Розмо́витися, влюся, вишся, гл. Поговорить, переговорить. Грин. III. 347. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ном. № 5837. Ой зачекай, дівчинонько, розмовся зо мною. Чуб. V. 375.