Словарь української мови (1924)/розляпатися

by Борис Грінченко

◀ розляпати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розляпатися

розляпкати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розля́патися, паюся, єшся, гл. Разболтаться, говорить слишкомъ много. Перед послом язик чернецький розляпавсь у твоїй чесній палаті. К. МБ. II. 128.