Словарь української мови (1924)/розлазитися

by Борис Грінченко

◀ розладдя

Словарь української мови Борис Грінченко Р розлазитися

розламати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розла́зитися, жуся, зишся, сов. в. розлі́зтися, зуся, зешся, гл. 1) Разлѣзаться, разлѣзться, разойтись. Розлізлись як руді миші. Ном. № 1880. 2) Расползаться, расползтись, порваться. Треба йти на ярмарок, а чоботи зовсім розлізлись. Левиц. I. 74.