Словарь української мови (1924)/розигри

by Борис Грінченко

◀ роззяплювати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розигри

розинки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ро́зигри, рів, м. мн. 1) Розыгрышъ. 2) Первый день петрова поста, женскій народный праздникъ въ этотъ день. О. 1861. X. Св. 44. Зараз у петрівку як заговіли, на самі розигри, тілько що повиймали хліб з печі, Тихон і позабірав його увесь до себе. Кв. II. 17, 18. 3) Бойкое мѣсто. Вн на таких розиграх живе, що хто йде, не мине.