Словарь української мови (1924)/роззяпити

by Борис Грінченко

◀ роззяпина

Словарь української мови Борис Грінченко Р роззяпити

роззяплювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роззя́пити. См. Роззяплювати.