Словарь української мови (1924)/роззичати
| ◀ роззикатися | Словарь української мови Р роззичати |
роззіпатися ▶ |
|
Роззича́ти, ча́ю, єш, сов. в. роззи́чити, чу, чиш, гл. Раздавать, раздать въ долгъ. Злишні гроші роззичали, сли хто потребував позички. МУЕ. III. 58.