Словарь української мови (1924)/розділяти
◀ розділити | Словарь української мови Р розділяти |
розділятися ▶ |
|
Розділя́ти, ля́ю, єш, сов. в. розділи́ти, лю́, лиш, гл. Раздѣлять, раздѣлить. Ризи його меж собою розділили. Чуб. III. 19. Зібравшися, подружечки, да й поговорімо, на чужую стороночку журбу розділимо. Чуб. III. 124.