Словарь української мови (1924)/роздівати
◀ роздівання | Словарь української мови Р роздівати |
роздіватися ▶ |
|
Роздіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. розді́ти, ді́ну, неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Велить мені розувать, роздівать. Чуб. V. 592.
◀ роздівання | Словарь української мови Борис Грінченко Р роздівати |
роздіватися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
роздівати
Борис Грінченко
1924
Роздіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. розді́ти, ді́ну, неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Велить мені розувать, роздівать. Чуб. V. 592.