Словарь української мови (1924)/роздумувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роздумувати
Берлін: Українське слово, 1924

Розду́мувати, мую, єш, сов. в. розду́мати, маю, єш, гл. Думать, подумать, размышлять, поразмыслить. Щоб я була теє знала, що я тепер роздумала; лучче було не пізнати, як, пізнавши, покохати. Чуб. V. 196. Не роздумавши і не розглядівши постановились і застановили дорогу. Кв. I. 40.