Словарь української мови (1924)/роздолля

by Борис Грінченко

◀ роздол

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздолля

роздоріжжя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздо́лля, ля, с. 1) Широкая низменность, долина. Грин. III. 196. Ой в полю, полю, в полю на роздоллі, там дівчина пасла сірі воли й коні. Чуб. V. 55. 2) Раздолье, ширь, воля.