Словарь української мови (1924)/роздовбувати
| ◀ роздовбати | Словарь української мови Р роздовбувати |
роздоїтися ▶ |
|
Роздо́вбувати, бую, єш, сов. в. роздовба́ти, ба́ю, єш, гл. 1) Раздалбливать, раздолбить. 2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась. Мкр. Н. 6.