Словарь української мови (1924)/роздобрухатися

by Борис Грінченко

◀ роздоброхотатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздобрухатися

роздобувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздобру́хатися, хаюся, єшся, гл. Раздобриться. Рад був о. Гервасій, що пан так роздобрухавсь. Св. Л. 21.