Словарь української мови (1924)/роздобрити

by Борис Грінченко

◀ роздобича

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздобрити

роздобритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздобри́ти, рю́, риш, гл. — кого. Умилостивить кого, сдѣлать кого добрымъ. Вх. Уг. 265.