Словарь української мови (1924)/роздичавіти
| ◀ роздиратися | Словарь української мови Р роздичавіти |
роздичати ▶ |
|
Роздича́віти, вію, єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у.
| ◀ роздиратися | Словарь української мови Борис Грінченко Р роздичавіти |
роздичати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
роздичавіти
Борис Грінченко
1924
Роздича́віти, вію, єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у.