Словарь української мови (1924)/роздивлятися
◀ роздивитися | Словарь української мови Р роздивлятися |
роздимати ▶ |
|
Роздивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. роздиви́тися, влю́ся, вишся, гл. Разсматривать, разсмотрѣть. Роздивлявся на їх коней. Левиц. Пов. 166. Вийшли (злодії) у сіни, та й там роздивляються. Рудч. Ск. I. 192.