Словарь української мови (1924)/роздзьобати
| ◀ роздзвонитися | Словарь української мови Р роздзьобати |
роздзявити ▶ |
|
Роздзьо́бати, роздзю́бати, баю, єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. АД. Г. 65. Ворон тіло роздзюбав, кости роскидає. Чуб. V. 375.