Словарь української мови (1924)/розденати
| ◀ роздебендювати | Словарь української мови Р розденати |
розденчити ▶ |
|
Роздена́ти, на́ю, єш, сов. в. розідни́ти, ню́, ни́ш, гл. Вынимать, вынуть дно. Вх. Зн. 60. Узяли вони той вулік украли та й повезли його в поле, та там десь і розіднили, — дно викопали. Новомоск. у.