Словарь української мови (1924)/розгубити

by Борис Грінченко

◀ розгрязити

Словарь української мови Борис Грінченко Р розгубити

розгублювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розгуби́ти, ся. См. Розгублювати, ся.