Словарь української мови (1924)/розгріматися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розгріматися
Берлін: Українське слово, 1924

Розгрі́матися, маюся, єшся, гл. 1) Разгремѣться. 2) Раскричаться, сердясь. Оце як розгрімався. Ном. Розгрімались як на дурного. МВ. I. 42.