Словарь української мови (1924)/розгрунчити
◀ розгрузити | Словарь української мови Р розгрунчити |
розгрязити ▶ |
|
Розгру́нчити, чу, чиш, гл. Нарушить цѣлость, начать. Мнж. 191.
◀ розгрузити | Словарь української мови Борис Грінченко Р розгрунчити |
розгрязити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розгрунчити
Борис Грінченко
1924
Розгру́нчити, чу, чиш, гл. Нарушить цѣлость, начать. Мнж. 191.