Словарь української мови (1924)/розгризтися
| ◀ розгризати | Словарь української мови Р розгризтися |
розгрібати ▶ |
|
Розгри́зтися, зу́ся, зе́шся, гл. Разсориться. Вона ж як та собака розгризлась з усіма родичами. Кобел. у.
| ◀ розгризати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розгризтися |
розгрібати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розгризтися
Борис Грінченко
1924
Розгри́зтися, зу́ся, зе́шся, гл. Разсориться. Вона ж як та собака розгризлась з усіма родичами. Кобел. у.