Словарь української мови (1924)/розгорятися

by Борис Грінченко

◀ розгоряти

Словарь української мови Борис Грінченко Р розгорятися

розгоститися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розгоря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. розгорі́тися, рю́ся, ри́шся, гл. 1) Разгораться, разгорѣться. У печі вже розгоряється. Харьк. Ранок свіжий і росяний саме розгорявся. Левиц. Пов. 371. 2) Быть въ жару. Г. Барв. 345. Гриць розгорівся, Гриць розболівся, прийшов четвер, вже Гриць помер. Чуб. V. 428.