Словарь української мови (1924)/розгладжувати

by Борис Грінченко

◀ розгін

Словарь української мови Борис Грінченко Р розгладжувати

розгладжуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розгла́джувати, джу́ю, єш, сов. в. розгла́дити, джу, диш, гл. Разглаживать, разгладить. З радощів аж уси собі розгладив. Кв. I. 255.