Словарь української мови (1924)/розвідуватися

by Борис Грінченко

◀ розвідувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розвідуватися

розвій ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розві́дуватися, дуюся, єшся, сов. в. розві́датися, даюся, єшся, гл. Узнавать, узнать. Дізнався я про землю; заманулося ще розвідатись про небо. Ком. I. 18. За колотнечею то що Антосьо не гаразд розвідувався, чого то приїздили люде з Солодьків. Св. Л. 300.