Словарь української мови (1924)/розворовувати
| ◀ розворити | Словарь української мови Р розворовувати |
розворовуватися ▶ |
|
Розворо́вувати, вую, єш, сов. в. розворува́ти, ру́ю, єш, гл. = Розворювати, розворити.
| ◀ розворити | Словарь української мови Борис Грінченко Р розворовувати |
розворовуватися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розворовувати
Борис Грінченко
1924
Розворо́вувати, вую, єш, сов. в. розворува́ти, ру́ю, єш, гл. = Розворювати, розворити.