Словарь української мови (1924)/розвалювати
| ◀ розвалити | Словарь української мови Р розвалювати |
розвалюватися ▶ |
|
Розва́лювати, лю́ю, єш, сов. в. розвали́ти, лю́, лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили. Шевч. 200.