Словарь української мови (1924)/розбіснуватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбіснуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Розбіснува́тися, ну́юся, єшся, гл. Разшалиться, разбуяниться. Було як розбіснується (кіт), то і хата йому тісна: і по столу, і по лавах, і по миснику. Сим. 229.