Словарь української мови (1924)/розбій
◀ розбідкатися | Словарь української мови Р розбій |
розбійний ▶ |
|
Розбі́й, бо́ю, м. 1) Разбой. 2) Разбойникъ. Іди, сину, в темні ліси, нехай тебе розбій заб'є. Гол. I. 173.
◀ розбідкатися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розбій |
розбійний ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розбій
Борис Грінченко
1924
Розбі́й, бо́ю, м. 1) Разбой. 2) Разбойникъ. Іди, сину, в темні ліси, нехай тебе розбій заб'є. Гол. I. 173.