Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбій
Берлін: Українське слово, 1924

Розбі́й, бо́ю, м. 1) Разбой. 2) Разбойникъ. Іди, сину, в темні ліси, нехай тебе розбій заб'є. Гол. I. 173.